Причини і механізми розвитку неврозу
План
1. Проблема пригнічення темпераменту характером.
2. Загострення інстинкту самозбереження як база передневротичного характеру.
3. Типи перед невротичного характеру.
В ХХ ст. серед інших проблем медицини відмічається і ріст числа неврозів як у дорослих, так і в дітей. Не вилікуваний в дитинстві невроз може спотворити долю людини, відобразитися на всьому її житті. Батьки повинні розуміти причини неврозу у своєї дитини, оскільки буз цього не може бути ні попередження, ні його подолання.
На початку викладу цього складного матеріалу розглянемо детально історію хвороби.
1) Стривожена мати на прийомі у лікаря повідомляє: дитина 10 міс. після того, як захворіла отитом - гострим запаленням середнього вуха - 3 дні кричала від різкої болі, а на 4-й явища отиту пройшли, але “дитину ніби підмінили”:
- тепер вона неспокійна, у неї підвищена чутливість до шуму і яскравого світла;
- плач у неї жалібний, невтішний;
- вираз її обличчя і поведінка відображають постійне невдоволення;
- вона втомлена, а заснути не може;
- вночі прокидається з криком;
- t тіла нестійка.
2) На прийомі інша мати з отакими скаргами:
- дитина 2,5 років почала відвідувати ясла, але звикала до них погано, плакала, коли мати йшла - безперестанно кликала її. До вечора збуджувалася, ставала агресивною, у неї порушився сон. Незабаром вона захворіла і відвідування ясел припинили. Однак дитина не стала спокійнішою. Вона змінилася і стала іншою:
- боязливою, капризною, плаксивою, тривожною;
- не залишається одна в кімнаті;
- сон чутливий;
- стала вимогливою - з будь-якого приводу сльози;
- відвідування матір’ю роботи стало нестерпною мукою;
- чужих боїться, ховається за матір;
- апетит поганий, якщо на годуванні настояти - блювота;
- підвищена пітливість.
3) на прийомі третя мати з дитиною 5 років. Вона скаржиться на те, що останнім часом:
- вона стала дратівливою, плаксивою;
- все їй не так, вона сама не знає, що вона хоче;
- вона швидко втомлюється, бліда, з’явилась синюшність під очима, скаржиться на головні болі, болі в грудях, в животі, в ногах;
- пропав апетит, годування перетворилося в муку;
- порушився сон, особливо процес засипання;
- зранку прокидається невідпочившою.
А все почалося з того, що пропала собака - єдиний друг, з яким хлопчик грався, розмовляв, про якого турбувався, зустрічаючи бурхливу відповідну реакцію. У відповідь дорослі заспокоювали малюка: “Купимо тобі іншого”. Але нічого не допомагало.
Отже, 3 історії хвороби, у всіх трьох дітей невроз. Ніби все ясно: психічна травма викликала невроз, і для одного такого травмою став біль, для другого - направлення в ясла, для третього - зникнення улюбленої собаки. Насправді все значно складніше. Переносять біль, відвідують ясла, втрачають домашніх тварин багато дітей, але невроз виникає далеко не у всіх.
Негативні емоції неминучі в житті будь-якої людини, але чому в одних людей вони викликають невроз, а в інших не викликають? Проблема походження і розвитку неврозу до сих пір спірна. В.І.Гарбузов прийшов до твердого переконання, що шлях в невроз частіше всього починається з пригнічення у дитини її темпераменту.
В процесі еволюції, в боротьбі за виживання сформувались 3 найбільш доцільних вроджених типи пристосування - холеричний, сангвінічний і флегматичний темпераменти. Природа запрограмувала людину на певний стиль поведінки - хлопчиків на чоловічий, дівчинку на жіночий, і подібно тому, як, народившись хлопчиком, людина повинна прожити чоловіче життя, дитина повинна виховуватися і жити у відповідності із своїм темпераментом.
Найяскравіше темперамент проявляється в екстремальних ситуаціях і при загрозі життю або благополуччю, в труднощах по досягненню особливо важливих цілей, в життєвій боротьбі, заперечуючи свій, індивідуальний стиль поведінки. Діючи згідно до свого темпераменту, людина долає труднощі найбільш ефективно. Діючи всупереч темпераменту, вона чинить протиприродно. Виховання, період дитинства формують характер або в згоді темпераментом, або наперекір йо...